- Що Ви читали останнім часом? Що сподобалося, а що ні?
- Це дуже складне питання для мене. Оскільки кожне моє читання невіддільне від історії про те, як ця книжка потрапила мені до рук і чому я її читала. А оповідати про події свого життя я не люблю. Хіба що вигадаю для цієї оповіді якусь нейтральну або комічну форму. Скажімо так, останнім часом я мала можливість читати польську літературу в оригіналі. Читала Шимборську, Лесьмяна і Лема. І ще — прозу, написану нещодавно, зокрема для дітей. Спало мені на думку спробувати вступити до аспірантури — читала літературознавчі праці. І ще читала те, що мені подарували: «Гомер. Іліада» Алессандро Барікко та «Коли відпочивають ангели» Марини Аромштам. Чудові книжки.

- Як обираєте книжки для читання?
- Тут пригадалося таке. Якось один із цікавих персонажів одного з чудових ірландських письменників у певному акті інсайту раптово і вповні збагнув усю глибину цієї непростої проблеми — проблеми вибору книжки для читання. Адже їх існує стільки, що й за кілька життів не подолаєш. І щодня число їх катастрофічно зростає. Тому наш герой вирішив читати лише ті книжки, які мають обкладинку зеленого кольору. Схоже, усі ми робимо приблизно так само. Жартую.

-  Що б Ви радили почитати іншим?
- Нічого не пораджу. Як на мене, читання надто особиста справа, щоби «поради для всіх» тут спрацьовували. 
Пораджу натомість бути у постійному пошуку. До слова, останнім часом створилося багато читацьких соціальних мереж.